jalla00 (jalla00) wrote,
jalla00
jalla00

жадан

3 последние стихотворения жадана. запишу тут себе на память. убираю под кат: тут и по-русски-то стихи мало кто читает, а уж на враждебной мові!эх...
+ + +

Літо лишило тобі високу пшеницю.
Літо минало, доки ти жила, ніби летіла.
Я знаю, для чого вони зберігали його плащаницю –
щоби завжди мати при собі обриси його тіла.

Я б теж, якби міг, зберігав твої простирадла,
рушники, якими ти обгортала своє волосся,
чужі сорочки, які ти довго перебирала,
і в яких дотепер твоє тепло збереглося.

Зберігав би книжки, яких ти колись торкалась,
перебирав би перечитану цю бібліотеку,
бачив би між окремими літерами і сторінками
твою зосередженість – одиноку і теплу.

Я розумію, що потім, колись, буде щось інше.
Ночі стануть порожніми, ранки тихими.
Але це повітря ніколи не буде таким, як раніше,
якщо ти до нього входила, якщо ти ним дихала.

І якщо потім, колись, когось охоплять сумніви,
і хтось западе в зневіру, втомиться чи відступиться,
я вивішу цю тканину, темну, як сутінки –
хай собі дивляться, хай дивуються.

Від того, чого нам усім бракує, немає ліків,
немає кордонів, немає іншого виходу.
Але подивіться на відбитки її гострих ліктів –
все було насправді, я нічого не вигадав.

Можете відчувати тепер, як німіє шкіра,
можете відступатись, можете падати.
Тому, хто боїться – потрібна віра.
Тому, хто любить – достатньо пам’яті.

+ + +

Вночі я не встиг про це сказати.
Ніч – це серця з золотими нервами.
А на ранок виходиш зі своєї казарми –
сонце вгорі
і туман між деревами.

Діти його просвічують душами,
основи його – вологі, останні.
Якщо не хочеш про мене думати –
думай про ці дерева в тумані.

Думай про них, коли тобі радісно,
думай, коли тобі хочеться плакати.
Дерева в тумані схожі на радіо –
діляться бідами,
діляться планами.

Якщо не хочеш про мене згадувати,
якщо не маєш сили та спокою,
думай про ліс, що стоїть загатою –
міцною, надійною та високою.

Думай про сталеве коріння,
думай про надрізи й крону.
Нехай ця земля, смоляна і осіння,
наповнить теплом
ніч твою чорну.

Думай про мокру траву між дюнами,
думай собі, ніби так і треба.
Я ж знаю, про що ти насправді думаєш,
коли ти думаєш про дерева.

Я знаю, я все це собі переховую
серед туману й огрому нічного.
Немає нічого випадкового.
Немає нічого.
Зовсім нічого.

+ + +

Тому що ніколи тебе не вирвеш,
ніколи не забереш,
тому що вся твоя свобода
складається з меж,
тому що в тебе немає
жодного вантажу,
тому що ти ніколи не слухаєш,
оскільки знаєш і так,
що я скажу,

тому що в цій мові не лишилось
жодних нормальних слів,
тому що синтаксис,
який нас рятував,
давно застарів,
тому що повіривши одного разу,
будеш вірити до кінця,
тому що мені саме тепер
не вистачає
твого імені та лиця,

я не дам тобі жити так,
як ти хотіла – мені на зло,
ніби я не зупиняв для тебе кров,
ніби нічого і не було,
я все одно спробую хоча б якось
тобі допомогти,
я все одно все зіпсую,
все одно досягну мети.

Сама подумай –
як би я відмовився від твоїх листів?
Ти ж розумієш, що я від тебе хотів.
Я хотів, щоби все було так,
як хотіла ти.
Тому доведеться далі
писати всі ці листи.

Доведеться змиритися з тим,
що все мине.
Доведеться не говорити
про важливе та головне,
доведеться боятись свободи,
триматися меж.
Щастя не оминеш.
щастя не оминеш.
Tags: внешняя память, жадан, стихи
Subscribe

  • (no subject)

    пятнистый червонец, как оказалось. я его вчера сфотографировала во время прогулки, а название вспомнить не смогла:голубянка, голубянка - крутилось…

  • (no subject)

    больше всего я не люблю выковыривать глаза из глазниц, особенно, когда они растекаются. по-моему, это даже хуже, чем отрезать острые плавники. может…

  • принцесса самбы

    сегодня расцвел первый цветок на Tibouchina urveillana, она же фиалковое дерево, она же "принцесса самбы", она же "цветок принцессы"! в прошлом…

  • Post a new comment

    Error

    default userpic

    Your reply will be screened

    Your IP address will be recorded 

    When you submit the form an invisible reCAPTCHA check will be performed.
    You must follow the Privacy Policy and Google Terms of use.
  • 6 comments